Персонажі, сцени та артефакти

👤 Обличчя персонажів

Підписав, щоб вижити. Але ночами не спить — бо сниться угода.

Не підписав. Йому нічого не дали. Але й нічого не забрали.

Сторона? Я сиджу у центрі. І п’ю за спокій.

Ну ми ж договорілісь, да? Ви — не протів, ми — не настаюєм.

Один підпис і вам не холодно, не страшно, не отдєльно.

“Пахне кавою і капітуляцією. Світло біле, але хочеться вистрелити.”

Країна — не там, де мітинг.
А де хтось прибрав лайно після нього.

“Історію творять ті, хто стоїть між.”

Ґудзик, блядь! Бо ти рішив, що ми — вклад в переговори.
А ми — кров, розумієш?

Це ридання покоління.

Держава — як дитина в сиротинці: всі хочуть всиновити, ніхто — годувати.

Плакати вигоріли. Гімни змінювались. А я... я досі варю чай на дровах.

Залишила більше, ніж підпис.

“Я просто не можу, блядь, більше.” — і зламав. Не підписав. Записали.

Це останнє, що запалює слова.

Горить завжди поруч зі словами. Сигнал про тишу, якої не буде.

Правда клацає, як затвор.

Свідчення, калібр памʼяті: 7,62 мм.

Це не чорнило. Це — її голос.

Кожна могила потребує свого імені.